24 лютого 2022 року… День, що розділив життя на “до” і “після”. День, коли тиша ранку розірвалася вибухами, коли серця мільйонів українців стиснулися від страху, але наповнилися незламною відвагою.
Три роки війни… Три роки втрат, сліз і розлук. Наші міста горіли, наші домівки ставали руїнами, наші міста отримували статус «тимчасово окупованих»…
Але наша воля так і не зламалася. Попри біль, ми вистояли. Ми навчилися жити між сиренами, любити ще сильніше, допомагати ще більше. Ми стали нацією, яку неможливо знищити.
Ця боротьба – не лише за нашу землю. Вона – за пам’ять тих, кого вже немає. За мрію тих, хто тримає передову. За майбутнє, яке ми виборюємо щодня.
Ми плачемо, але не здаємось. Ми падаємо, але піднімаємось. Ми віримо – і тому перемагаємо.
Будьмо сильними тілом і духом!
Не відступаймо, підтримуймо армію, наближаймо Перемогу разом!