Рецензування – це процес оцінювання якості наукової статті, який для автора є завжди позитивним, навіть, незважаючи на можливе негативне рішення рецензента.
Чому це добре в разі негативного рішення? Тому що це є корисним досвідом для автора, на якому він може самовдосконалюватися.
Незважаючи на різноманіття зауважень, з якими стикаються автори при публікації наукових статей, можна узагальнити типові помилки. Саме вони найчастіше призводять до негативної рецензії та відмови в публікації:1. Непереконливе обґрунтування актуальності наукової проблематики, за якою виконане дослідження.
Коли автори у Вступі описують актуальність, іноді вони роблять неправильні акценти, зокрема не наводять аргументи стосовно того, навіщо сьогодні проводити дослідження за цією тематикою та як отримані результати можуть бути використані на практиці. Натомість захоплюються аналізом літератури у вступі чи довідковою інформацією. Це іноді може викликати запитання у рецензентів “навіщо проводити нові дослідження, якщо основні результати з цієї тематики давно відомі та досліджені “вздовж і впоперек”. Тому особливо для таких “добре відомих” тематик дуже важливо наводити “залізобетонні” аргументи.2. Актуальність і об’єктивність використаних джерел літератури.
Актуальність роботи підкреслюється посиланнями на сучасні джерела – акцент на слові “сучасні”. Кожне використане джерело має відповідати тематиці Вашої роботи – перелік тільки заради переліку неприпустимий, адже цим Ви підриваєте довіру рецензента не тільки до актуальності дослідження, а й до роботи в цілому. Аналізуючи кожне джерело найважливішим є критичний його аналіз, тобто виявлення невирішених частин проблеми. Такі частини формують доказову базу щодо доцільності авторського дослідження.Важливий також наступний нюанс: коли автори використовують в літературі багато посилань на одного й того самого автора, це викликає підозру у рецензента у можливому самоцитуванні та чи не є дана стаття частиною «нарізки салямі» (термін, що позначає дроблення дослідження на дрібні частини). Більшість наукометричних видань обмежують показник самоцитування 20 % (наприклад: https://is.gd/rTMjfn)
Дивіться відео «Як знайти актуальне рейтингове дослідження за своєю тематикою» https://youtu.be/R5njbQ_AocE3. Нечітко виражена мета дослідження.
Попросіть одного з Ваших колег подивитися на Вашу статтю – чи зможе він за 1 хвилину визначити мету Вашого дослідження? Якщо ні, то Вам однозначно варто над цим попрацювати. Дуже точно визначте мету Вашої статті та підпорядкуєте їй все інше. Уникайте будь-яких девіацій – зайві дані, література, рисунки. Дуже часто ми стикаємося з ситуацією, коли вчені додають до статті всю інформацію, яка у них є, незалежно від її важливості. Визначте для себе межі дослідження та відтинайте все, що виходить за них. Опрацьовуйте глибину дослідження, а не ширину. Не робить із статті лекцію.4. Методологія та/або аналіз даних є незадовільними.
Це може трапитися, якщо у Вашому дослідженні бракує чітких контрольних груп або інших показників для порівняння. Або дослідження не відповідає визнаним процедурам чи методології, які можна повторити, а використане для проведення експериментів обладнання не дозволяє за своїми можливостями отримати ті результати, які наведені в статті. Це ж саме може стосуватися умов проведення експериментів та коректності процедури обробки експериментальних даних і вибору відповідних методів.5. Відсутність якісної інтерпретації результатів.
Уникайте оцінювальних власних суджень у Вашій статті, особливо щодо Ваших результатів: слів “вперше”, “унікальний”, “кращий”, “дістали подальшого розвитку” та ін. Замість цього спирайтеся виключно на виявлені факти (отримані результати) та посилайтеся в процесі обговоренні результатів на рисунки, таблиці, формули, які відображають ці результати. Проводьте порівняння отриманих результатів з вже відомими з інших досліджень. Показуйте, як саме отримані в Вашому дослідженні результати закривають проблемну частину, які Ви виявили в процесі аналізу сучасної наукової періодики.6. Надмірна інтерпретація результатів.
Не намагайтеся показати більше результатів, ніж у Вас є. Ретельне рецензування все одно виявить невідповідність. Більш того, найбільш якісні статті вже містять в собі критичні зауваження. Вони називаються “обмеженнями дослідження”. Вкажіть все те, що Ви хотіли б зробити у Вашому дослідженні, але не мали можливості. Поясніть, чому Ви зіткнулися з даними труднощами та як їх подолали. Постарайтеся передбачити зауваження рецензентів.Важливим аспектом для того, щоб уникнути відмови в публікації, є думка рецензента. Наприклад, Ви можете розмістити напрацювання свого дослідження на Academia.edu та отримати відгуки від «масового рецензування».
Дивіться відео «Як зареєструватися на Academia edu і додати своє дослідження» https://youtu.be/StdzujkhoLc7. Невідповідність висновків поставленим задачам дослідження.
Пам’ятайте, що висновки – це лаконічне та конкретне висвітлення отриманих результатів, яке дозволяє визначити суть та значущість наукової оригінальності Вашого дослідження. Недостатня конкретність чи невідповідність їх задачам дослідження може свідчити про те, що мету дослідження не досягнуто, тобто проблема, яка була виявлена, не вирішена.
Не варто боятися об’єктивної, конструктивної та виправданої критики. Сприймайте це як шанс удосконалити статтю, заощадити власний час і гроші.